ЧКФКЕП :: Вишиванка – це генетичний код нації

У третій четвер травня українці всього світу відзначають День вишиванки. Цей день покликаний зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу та спонукає до єдності і культурного відродження українського народу. Вишиванка – це генетичний код нації.

У цей день і студенти Чернівецького кооперативного фахового коледжу економіки і права демонструють свої вишиванки, виражають свою творчість та вдячність за красу українського мистецтва.

В умовах воєнного стану в Україні долучитися до свята, одягнувши в цей день вишиванку або інший одяг з українською вишивкою – це демонстрація єдності і незнищенності нашого народу.

Вишивати – оберігати. Існує велика кількість традицій та обрядів, у яких вишита сорочка виконує роль оберега. Та найбільше сакралізували вишиванку сучасні українці. Сотні майстрів та майстринь вишивки по всій Україні вишивають сорочки захисникам з любов’ю і надією, що вишиванки захистять наших воїнів від ворожих куль. А військові одягають їх як духовну броню.

Вишивати-вірити. Вишиті сорочки стали символом віри в період радянської окупації спочатку для українців на засланні в таборах, а згодом – і для дисидентів та українства загалом, яке передавало ідею про незалежність з покоління в покоління аж до 1991 року.

Вишивати-чекати. Українці вишивають сорочки та чекають на повернення з фронту і полону найдорожчих. Вишивають в очікуванні Перемоги. Отже, вишиванка – це любов. Вишивати - оберігати, вірити, чекати.

А ще вишиванка – це потужний мотиватор до творчості.

15 травня, у день вишиванки, до студентів відділення туристично-ресторанного обслуговування та харчових технологій завітала Світлана Онуляк-Мінтенко – мистецтвознавиця, дослідниця, народна майстриня, кандидатка у члени Національної спілки письменників України. Натхненно звучала авторська поезія адже гостя є авторкою чотирьох поетичних збірок: «На чистих росах», «»Чотири скарби світу», «Незламні», «Анничка» та літературно-історичної книги «Великий Кучурів – 600, неодноразово друкувалася в альманахах, престижному журналі «Luminous», антології поезії та прози «Pantheon», літературно-поетичному журналі «Євшан».

Пані Світлана запропонувала студенткам одягнути виготовлені нею стилізовані сучасні сукні, які відтворюють і народну традицію, і авторське бачення української жінки ХХІ століття. Студентки з цікавістю ознайомились із технікою виготовлення майстринею одягу та продефілювали у колекційних сукнях в актовій залі коледжу. А серця учасників заходу наповнились радістю та гордістю за нашу багату культурну спадщину.