ЧКЕПК :: Виставка пасхальних композицій

Чорнобиль«Чарівний світ писанки» - таку назву мала цьогорічна виставка пасхальних композицій до Великодніх свят в Чернівецькому кооперативному економіко-правовому коледжі.

Кожна писанка, представлена на виставці, — це окремий малесенький світ. Тут і небо із зорями, й вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, й засіяне поле, і триверхі церкви — усе це вимальовано в певному порядку для того, щоб підтримувати лад та рівновагу в нашому житті.

Крім барвистого розмаїття вже звичних писанок, крашанок, крапанок, студенти представили яйця, декоровані бісером, блискітками і зернятками, оздоблені орнаментами з ниток, вишивкою, аплікацією.

Історія писанок сягає у далеке минуле і пов'язана з ритуалом весняного відродження на землі. Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов'янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». За останні часи писанка досить швидко відродилася й на Буковині. На виставці було презентовано книгу «Писанки наших бабусь» етнографа Юрія Ференчука, який зібрав візерунки понад 1700 писанок буковинських бабусь.

Наші предки через магічні образи та формули зверталися до вищих сил. Крім того, за повір’ям, писанки вважалися універсальним оберегом, який захищав від вогню, блискавки, бездітності, хвороб, неврожаю.

Писанка вражає витонченістю розпису на маленькій площині, довершеністю і багатством композиційних варіантів та мотивів. Оригінальний орнамент писанок не лише чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він містить генетичну пам’ять українського народу, глибоку символіку, що дійшла до нас та єднає з традиціями минулого.

В Україні писанки є носіями української автентичності. Вона стала мірилом краси: «Гарна, мов писанка». Тарас Шевченко на весь світ проголосив: «Село на нашій Україні, неначе писанка село…». «Якби наш народ не створив нічого іншого, окрім писанки, то і цього було б досить, аби зайняти почесне місце в пантеоні цивілізованих націй», – писав народознавець Василь Скуратівський.

Такі заходи вже традиційно проводяться в коледжі до Великодніх свят з метою збереження та популяризації українського мистецтва, народної творчості, що сприяє встановленню зв’язку між поколіннями.